Безперечно, що школа – це навчальний заклад, у якому не лише здобувають важливі знання. Під час освітнього процесу формуються та розвиваються якості, які допомагають школярам правильно аналізувати та використовувати інформацію, підбивати потрібні підсумки та робити правильний вибір.
Самостійність – одна з таких важливих рис характеру. Її значення для навчання, способи формування та розвитку, ми пропонуємо розглянути більш детально в нашій статті.
Що таке самостійність
Самостійність – одна з ключових рис характеру, завдяки якій вдається генерувати успішні ідеї та досягати високих результатів.
В школі ця риса характеру проявляється наступним чином:
- школяр бере активну участь у шкільному житті;
- відчуває відповідальність за свої вчинки та їхні наслідки;
- формує свою думку незалежно від впливу оточуючих;
- використовує творчий підхід у вирішенні різноманітних завдань;
- діє незалежно від судження інших людей;
- швидко та добре орієнтується в матеріалі;
- має жагу до нових знань, вміє їх використовувати.
Наслідки відсутності самостійності в учня
Освітній процес проходить ефективно тільки в тому разі, якщо учні на уроці та під час виконання домашніх завдань проявляють ініціативність та самостійність. Вчителю легко пояснювати новий матеріал, якщо він бачить зацікавленість з боку здобувачів освіти.
Особливо корисним під час дистанційної освіти є готовність учнів самостійно опрацьовувати та вивчати новий матеріал.
Відсутність самостійності призводить до того, що дитина зростає безініціативною, позбавлена мотивації та не розвиває гнучкості мислення. Як наслідок – низький рівень успішності в школі, відсутність досягнень та незадовільні результати проведеної профорієнтації.
Як сприяти самостійності учня в школі
Педагоги мають величезний вплив на формування характеру дитини. За допомогою правильної побудови процесу навчання, вони можуть, зокрема, допомогти розвинути в учневі самостійність. Яким чином?
Не пропонувати готових рішень
Розвиток можливий лише в тих випадках, коли здобувачі освіти самостійно здійснюють пошук правильної відповіді, використовуючи, в тому числі, творчий підхід. Вчитель може підказати, дати пораду чи рекомендацію, проте знайти готове рішення – завдання, яке має виконати школяр.
Надати свободу
Вчителю важливо створити вільний майданчик для роздумів та висловлювань. Поступово необхідно переходити до того, що викладач відіграє пасивну роль на уроці, даючи учням більше можливостей висловлювати свої думки та ідеї.
Сприяти послідовному розвитку
Викладач має побудувати шлях від невеликих досягнень до виконання великих задач. Розвиток – це поступовий процес, який потребує постійних вкладень ресурсів. Тому викладачу вкрай важливо організувати навчальний процес таким чином, щоб діти переходили від розв’язування простих завдань до складніших.
Важлива умова – учні мають проявляти більше самостійності, навіть якщо їм знадобиться для цього більше часу. Задача вчителя – направити, сприяти та надихати, а не “взвалити” на себе весь тягар навчального процесу.
Як батькам розвинути дитячу самостійність
Одне з важливих правил виховання – це вміти вчасно відійти в сторону. Дитина не набуде самостійності і не зможе брати на себе відповідальність доти, доки не усвідомить, що саме від її дій залежить успішність у школі.
Невивчені уроки – відповідальність не батьків, а дитини. Мама може організувати робоче місце для занять, батько – проконтролювати виконання завдань, проте відповідальність за навчання слід покладати на здобувача освіти.
Школяр повинен мати 100 % залучення в навчальному процесі, орієнтуватися в розкладі уроків, готувати домашні завдання та брати участь у різноманітних шкільних проектах.
Одним із найважливіших завдань, що стоїть перед навчальним закладом є формування та розвиток в учнях важливих навичок.
Для цього в нашому Ліцеї на постійній основі відбуваються цікаві та захопливі заходи, а саме тренінги, семінари, заняття – обговорення, а також відкриті уроки, на які запрошуються провідні фахівці різних напрямків. Ми віримо, що спільними зусиллями зможемо допомогти нашим чудовим дітям досягати великих успіхів і благополуччя у вже дорослому житті.
